22-23 червня 2017 року у м. Дніпрі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Дніпро археологічний: перехрестя цивілізацій», організована Комунальним підприємством «Етнографічні парки Дніпра» Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради за підтримки Комунального підприємства «Агентства розвитку Дніпра» Дніпровської міської ради.

Конференцію відкрили директор КП «Етнографічні парки Дніпра», кандидат історичних наук Д.Г.Каюк, депутат міської ради, директор КП «Агентство розвитку Дніпра», кандидат історичних наук В.Г.Панченко та відомий археолог, доктор історичних наук, заслужений професор І.Ф.Ковальова.

Перша доповідь першого дня роботи конференції, виголошена професором І.Ф.Ковальовою, розкривала багатогранність та унікальність археологічної спадщини м.Дніпра. Ішлося про унікальні археологічні пам’ятки, що знаходяться у межах міста, але відомі лише вузьким фахівцям, і залишаються малодослідженими. За умови продуманого їх використання можна значно поліпшити туристичну привабливість м. Дніпра. На території нашого міста люди мешкали, починаючи ще з середньої кам’яної доби – мезоліту (10-12 тис. років тому), а стоянки первісної людини, досліджені на території Ігренського півострова (Ігрень-8) відомі в усьому світі. На території Ігренського півострова люди мешкали в усі історичні епохи: від середньої та нової кам’яної доби (мезоліту та неоліту), доби бронзи (3-5 тис. років тому) – до часів запорозького козацтва (поселення XVIII ст. та Усть-Самарська фортеця, 1736-1747, 1768-1783 рр.). Перлиною Ігренського півострова є пам’ятка доби Київської Русі – слов’янське місто племені уличів, що ідентифікується як літописний Пересічень. Місто перед дніпровськими порогами було стратегічно важливим пунктом на шляху «із варяг у греки». Саме Пересічень брали осадою вояки князя Ігоря на чолі з варягом Свенельдом у 940 р. Археологи дослідили тут майстерні з виготовлення та ремонту бронзових казанів, а також гончарні майстерні. Місто тяглося смугою вздовж берегової лінії. Знахідки з жител – скляні намиста, срібні прикраси, скляний та полив’яний посуд, дверні замки – яскраво свідчать про міський характер цього поселення.

У роботі конференції взяли участь знані науковці, доктори й кандидати історичних наук, завідувачі відділів та старші наукові співробітники Інституту археології Національної академії наук України (м. Київ) Л.Л.Залізняк, В.В.Отрощенко, Ю.Я.Рассамакін, директор Національного заповідника «Хортиця» М.А.Остапенко та науковий співробітник цього заповідника О.В.Тубольцев, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, завідувач навчально-дослідної лабораторії Германо-слов’янської археологічної експедиції М.В.Любичев, дніпровські археологи доктор історичних наук, заслужений професор ДНУ ім. О.Гончара І.Ф.Ковальова, В.М.Шалобудов, кандидат історичних наук, доцент ДНУ ім. О.Гончара Є.Л.Фещенко, А.В.Андросов, І.В.Морковіна, начальник Дніпровської археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України», кандидат історичних наук, доцент Д.Л.Тесленко, а також краєзнавець В.В.Бінкевич.

У фокусі уваги першого дня роботи конференції було обговорення проблем і перспектив створення на території Ігренського півострова історико-культурного центру «Пересічень», загальний розвиток культурного ландшафту м. Дніпра та розбудова його туристичного потенціалу. Окрім слов’янського міста, на території Ігренського півострова існує багато унікальних пам’яток, насамперед давніх культур, які також мають бути відображені в експозиціях створюваного історико-культурного комплексу. Доповідь доктора історичних наук, завідувача відділу кам’яного віку Інституту археології НАН України, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Л.Л.Залізняка була присвячена стоянкам первісної людини Ігрень-8 у гирлі р.Самари. Особливу увагу оповідач приділив устрою житла первісної людини та можливостям його історичної реконструкції. В рамках обговорення Л.Л.Залізняк також зупинився на локалізації жител слов’янського міста Пересічень. Наступний доповідач, доктор історичних наук, завідувач відділу енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» В.В.Отрощенко розкрив місце поселень бронзової доби Ігренського півострова у системі пам’яток білозерської культури Подніпров’я. Доповідь кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Ю.Я.Рассамакіна була присвячена поховальним пам’яткакм Ігренського півострова у контексті вивчення доби енеоліту (мідна доба) Надпоріжжя. Окрему увагу Ю.Я.Рассамакін приділив історії досліджень Ігренського півострова.

Доктор історичних наук, професора Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, завідувача навчально-дослідної лабораторії Германо-слов’янської археологічної експедиції М.В.Любичев у своїй доповіді з питання порівняння слов’янських пам’яток (черняхівська культура) Надпоріжжя та дніпро-донецького лісостепу зупинився на особливостях слов’янської архітектури, технологіях будівництва жител та їх історичній реконструкції, зробленій на Харківщині. Доповідь переросла у тривале обговорення. Фоторяд, продемонстрований доповідачем, детально розкривав процес спорудження слов’янського житла, технології будівництва, та стійкість реконструйованого житла до погодних умов. Досвід харківських колег показує, що історичні реконструкції за матеріалами розкопок можуть приваблювати туристів, виконувати освітню функцію, та мають високий атрактивний потенціал. На їх базі можна організовувати не тільки туристичні заходи, екскурсії, а й проводити дослідження засобами експериментальної археології – тобто, шляхом відтворення давніх технологічних процесів реконструйованими знаряддями праці, тощо. В процесі обговорення доповіді вчені визначили експериментальну археологію та археологічний туризм одними з напрямків діяльності створюваного історико-культурного комплексу. Вчені висловили впевненість, що для створення скансену на базі Ігренського півострова існують всі можливості – наукове забезпечення, досвід реалізації аналогічних проектів у сусідніх областях, зручне розташування. Учасники конференції відзначили, що Ігренський півострів та м. Дніпро мають суттєві переваги у порівнянні з іншими пам’ятниками археології – насиченість археологічними пам’ятками різних епох, які можна відтворити, зручне розташування, а також наявність тут унікального для степового регіону і для південно-східної України в цілому слов’янського поселення міського типу. Саме тому м. Дніпро має всі можливості для того, щоб стати потужним туристичним центром.

Доповідь наукового співробітника Національного заповідника «Хортиця» О.В.Тубольцева стосувалася досвіду вивчення пам’яток ямної культури бронзової доби на о. Хортиця, а дніпровський краєзнавець В.В.Бінкевич розповів про краєзнавчі знахідки на Ігренському півострові, найбільш відомою серед яких є давній календар на кістяній пластинці, якому п’ять тисяч років. Дніпровський археолог, відомий нумізмат В.М. Шалобудов у своїй доповіді розглянув монети доби Золотої Орди з Ігренського півострова.

Другого дня роботи конференції було заслухано доповіді кандидата історичних наук, начальника Дніпровської археологічної експедиції кандидата історичних наук Д.Л.Тесленка та А.В.Андросова, присвячену курганному будівництву у Степу та його технологіям, доповідь директора Національного заповідника «Хортиця» М.А.Остапенка про досвід музеєфікації кам’яних святилищ на о. Хортиця, а також доповідь кандидата історичних наук, доцента Є.Л.Фещенка про ярусні катакомбні поховання на теренах нашого краю. Доповідь Д.Л.Тесленка та А.В.Андросова викликала бурхливу і тривалу дискусію, адже питання технологій курганного будівництва, їх автентичності або запозиченості, а також поява на теренах Подніпров’я т.зв. прекурганів проливає світло на дискусійні проблеми заселення наших теренів. Надзвичайно важливою у контексті передачі досвіду музеєфікації археологічних пам’яток була багато ілюстрована доповідь М.А.Остапенка.

У другій половині дня учасники конференції відвідали пам’ятку історії національного значення – Стару Самарь-Новобогородицьку фортецю. Дніпровські археологи провели для київських гостей ґрунтовні екскурсії територією Старої Самарі та місцем розташування поселення пізнього римського часу черняхівської культури Богородичне-1. Фахівець з черняхівської культури, харківський професор М.В.Любичев наголосив на важливості даної пам’ятки як найпівденнішого центру слов’янської металургії. Безпосередньо на території фортеці археологи й історики обговорювали проблеми і перспективи створення на базі пам’ятки історико-культурного комплексу «Стара Самарь».

Конференція є етапом розробки концепції історико-культурного комплексу «Пересічень», що стане новим туристичним, освітнім та рекреаційним центром для мешканців м. Дніпра та гостей нашого міста.