Археологічні дослідження унікальної багатошарової пам’ятки археології – Ігренського півострова – мають тривалу історію. Про перспективи розкопок на цій пам’ятці та про місце розташування поля битви кошового Іван Сірка з татарами писав ще Д. І. Яворницький. На початку 1930-х рр., коли споруджувався Дніпрогес та рівень води у Дніпрі стрімко піднімався, тут працював співробітник Дніпрогесівської експедиції Д. І. Яворницького – відомий археолог М. О. Міллер. Однак стрімке, випереджаюче план підняття рівня р. Дніпра не дозволило провести повномасштабні дослідження – вода затоплювала шурфи з унікальними артефактами – свідченнями про заселеність нашого краю доби нового кам’яного віку та доби бронзи.

Після війни спеціалісти Інституту археології НАН України регулярно проводили розкопки на Ігренському півострові. Наприкінці 1950-х – на початку 1960-х рр. низку цікавих знахідок було здійснено тоді ще співробітником Дніпропетровського історичного музею І. Ф. Ковальовою. Зокрема, скарб кам’яних знарядь праці доби неоліту, знайдений на березі р. Самари у 1959 р., свідчить про широкі торгівельно-обмінні зв’язки давніх мешканців Ігренського півострова з басейном р. Дінця та Дону. Крім того, І. Ф. Ковальовою було досліджене унікальне готське поховання вождя, з якого походить золота діадема, що отримала у середовищі археологів назву «готська пектораль».

Масштабні експедиції працювали тут у 1970-х – 1980-х рр. під керівництвом Д. Я. Телегіна. Було відкрито стоянки первісної людини середньої кам’яної доби – знамениту пам’ятку Ігрень-8 (отримала назву за номером розкопу – восьмого, у якому була виявлена), та слов’янське поселення міського типу, що сьогодні ідентифікується вченими як місто племені уличів Пересічень. Багаторічні розкопки відкрили на Ігренському півострові потужні сліди перебування ще первісної людини, починаючи з епохи мезоліту (10 тис. років тому). Тут досліджено стоянки первісної людини доби середньої та нової кам’яної доби, поселення доби бронзи (3-5 тис. років тому), залізного віку, є багато знахідок доби праслов’ян та Київської Русі, поселення доби запорозького козацтва та залишки Усть-Самарського ретраншементу.

У 2007 р. розкопки та шурфування на території Ігренського півострова проводив дніпропетровський археолог, кандидат історичних наук, доцент В. А. Ромашко.
Археологічні дослідження цього року проводяться Дніпровською археологічною експедицією Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України. Основною метою досліджень є визначення меж культурного шару та ступінь збереженості пам’ятки на сьогодні.

Перед проведенням розкопок здійснювалося візуальне обстеження території пам’ятки, проводилося фотографування. На задньому плані з масштабною рейкою – кандидат історичних наук, доцент, начальник Дніпровської археологічної експедиції Д. Л. Тесленко

Охоронний знак на місці стоянки первісної людини середньої кам’яної доби

Так виглядає археологічний шурф, який передує закладанню будь-якого розкопу. Кожен етап шурфування фіксується на фото та описується у звіті про дослідження.

Робочі моменти розкопок поселення скотарів доби бронзи:

Кераміка доби запорозького козацтва (XVIII ст.) з Ігренського півострова