24-25 червня на території Ігренського півострова відбувся фестиваль «Купала-Пересічень», присвячений святкуванню давнього слов’янського свята Купала. Чому не ніч з 6 на 7 липня? Відповідно до слов’янських язичницьких традицій, це – свято літнього сонцестояння, що знаменує найвищий розквіт сил природи та прив’язується до найдовших днів (і відповідно найкоротших ночей) астрономічного року. Для нашого регіону – це три дні між 22 та 25 червня, отже , святкувати Івана Купала відповідно до слов’янських традицій слід саме у ці три дні, фактично, за старим (юліанським) календарним стилем.

Фестиваль відкрили директор Комунального підприємства «Етнографічні парки Дніпра» ДМР кандидат історичних наук Д. Г. Каюк та депутат міської ради, директор КП «Агентство розвитку Дніпра» ДМР кандидат історичних наук В.Г.Панченко. Проведення слов’янського свята Івана Купала на Ігренському півострові не є випадковим. Саме тут розташовувалося велике слов’янське поселення, яке ідентифікується вченими як місто слов’янського племені уличів Пересічень. У 940 р. його брали осадою вояки київського князя Ігоря. Але Ігренський півострів знаменитий не тільки слов’янським містом, а ще й багатьма іншими унікальними пам’ятками археології від кам’яної доби до доби запорозького козацтва. Тому на фестивалі були представлені слов’янські та козацькі складові – традиційні купальські обряди та козацькі розваги, кінний театр та справжня запорозька чайка.

Незважаючи на похмуре небо вранці суботи, вже у першій половині дня фестиваль зібрав кілька сотень відвідувачів. Звитяжні запорозькі козаки кілька разів на день демонстрували висадку з запорозької чайки та прийоми володіння традиційною зброєю. Діяли різноманітні козацькі атракціони з рухливих ігор, силових вправ для дітей та дорослих, лучний тир. Гості фестивалю охоче відправлялися подорожувати Дніпром на справжній козацькій чайці, щоб побачити наше місто з незвичного ракурсу – з води, та спробувати власноруч гребти веслами, як це робили запорозькі козаки. А ввечері, окрім традиційного купальського вогнища, на гостей чекало оригінальне файєр-шоу та концерт рок-гурту «Натоліч».

Протягом дня для дітей та дорослих працювало кілька локацій. Всі охочі каталися верхи на конях, могли придбати або виготовити власноруч етносувеніри на ярмарку народних майстрів, разом з гончарем виліпити собі автентичний посуд або сплести для себе оберіг – куклу-мотанку, прикрасити себе аквагрімом та розписом хною, поплавати на каяках, перекусити українськими стравами на затишному фудкорті у сосновому лісі на березі Дніпра, а також відвідати справжні археологічні розкопки. Великою популярністю серед гостей фестивалю, окрім майстер-класів, користувалися екскурсії територією мальовничого Ігренського півострова, з відвідуванням розкопок та переносної музейної експозиції, присвяченої козацькому періоду історії нашого краю.

Увесь день діяв майстер-клас з плетіння традиційних купальських вінків, і ввечері відбувся конкурс вінків та вишиванок. Депутат Дніпровської міської ради, автор ідеї фестивалю В. Г. Панченко нагородив переможниць та переможців пам’ятними сувенірами і призами. Після конкурсів та водіння купальського хороводу Марену (обрядове молоде деревце) козаки, як велить традиція, викинули у Дніпро. Тепер вже можна було пускати вінки та ворожити на них.

З настанням сутінків сосновий ліс на піщаних дюнах, де проходив фестиваль, набув купальської містичності та загадковості. Здається, що свято тільки розпочалося. Атмосферу таємниці доповнювали горіння свічок на вінках, пущених по воді, та чисте зоряне небо. Але Івана Купала – це свято, де немає місця для тиші: запальні пісні гурту «Натоліч» зібрали учасників навколо сцени. Концерт тривав до опівночі.

Файєр-шоу у піщаній пустелі за рахунок великого відкритого простору набуло особливого, таємничого колориту – вогняне дійство обмежували лише пісок під ногами та зоряне небо над головою.

Другий день фестивалю був не менш насиченим, ніж перший: діяли майстре-класи, козацькі атракціони, катання на каяках, фудкорт, екскурсії та інші форми активного відпочинку.

Свято Івана Купала на Пересічені-Ігренському півострові відвідали не тільки дніпряни, а й гості нашого міста, зокрема, з інших областей (Кіровоградська, Миколаївська) та з-за кордону (Ізраїль).