У попередній статті ми писали про досвід реконструкції житла пізнього римського часу-напівземлянки у «Центрі зеленого туризму та експериментальної археології» (с. Мелихівка Харківської обл.).

Не менш цікавим експериментом було відтворення ще одного, наземного житла – каркасно-глинобитної споруди, конструктивні особливості якої через століття лягли в основу традиційної української хати. Основою реконструкції наземного каркасно-глинобитного слов’янського житла черняхівської культури стали залишки реальних археологічних об’єктів, досліджених Германо-Слов’янською археологічною експедицією на поселенні Війтенки Валківського району Харківської області, а також об’єктів, що походять з інших поселень черняхівської спільноти. Бралися до уваги їх розміри, деталі інтер’єру, конструктивні особливості. Реконструйовані інструменти, що використовувалися експериментаторами при роботі, описані у попередній статті.

Побудова наземної каркасно-глинобитної споруди тривала у липні 2012 р. Крім співробітників експедиції в експерименті брали участь 12 волонтерів з різних країн світу (США, Ірландія, Великобританія, Німеччина, Чехія, Польща, Іспанія, Росія). Волонтерський табір було організовано установою «СВІТ-Україна».

Процес будівництва такого типу житла приніс деякі важливі висновки. Наприклад: для будівництва споруди досить групи з 3-4 робітників, які, працюючи щоденно 8-9 годин на добу, завершають будівництво за 5 днів.

Наш маленький досвід можна використати в Україні при створенні подібних археологічних парків, у тому числі і на Ігренському півострові у м. Дніпрі, де планується створення історико-культурного комплексу «Пересічень».

М.В.Любичев, доктор історичних наук, професор, начальник Германо-Слов’янської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н.Каразіна, спеціально для сайту Комунального підприємства «Етнографічні парки Дніпра» ДМР. Фото К.Г.Варачової.

Так виглядає реконструйоване наземне каркасно-глинобитне житло носіїв черняхівської культури пізнього римського часу (III-V ст. н.е.) з теренів сучасної Харківщини