© В. В. Грибовський В історіографії устійнився погляд на військову історію Кримського ханства як одноманітний плин набігів – заходів з виразно грабіжницькою мотивацією, чинених від початку ХVI ст. і до російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Похід Крим Гирей-хана на Єлизаветинську провінцію в січні–лютому 1769 р. традиційно вважають за «…

В історіографії уже давно немає сумнівів в непересічній значущості ролі Степового Кордону Європи в українській, та й усій східноєвропейській історії. Величезний степовий та лісостеповий простір від Дунаю до Каспійського моря  став зоною затятого протистояння й водночас тісної взаємодії між суспільствами локалізованими по обидва його боки…

Протягом XVI ст. нижнє Придніпров’я і вся степова зона від р. Дніпра до Дністра були ареною виснажливої боротьби між татарами і турками, з одного боку, і українським населенням прикордоння, з іншого. Наприкінці XV ст. турки приєднали до Османської імперії Північне Причорномор’я. У васальну залежність від султана, поряд з Кримським…

Археологічні дослідження Самарі – Богородицькой (Новобогородицької) фортеці, що були розпочаті у 2001 р. експедицією  ДНУ ім. Олеся Гончара та проводилися більше 10 років поспіль під керівництвом проф. І. Ф. Ковальової, дали унікальній за історичним значенням та станом збереженості пам’ятці друге життя.Отримані в результаті робіт…

Специфіка географії України полягає в тому, що споконвік не менше третини нашої території займав степ. Цей степ був складовою частиною великого Євразійського степного ареалу, який тягнувся від Монголії. Причому саме на українських теренах велика рівнина й закінчувалася. Хоча уявлення малює собі цю територію абсолютно вільною для…

Тетяна Кузик Восени 1761 р. у Глухові військовий писар Іван Чугуївець вів перемовини про переведення містечка Старої Самари (Богородичного) у відомство Війська Запорозького Низового. Зморений метушнею й церемоніалами гетьманського двору, роздачею «подношеній» і «затиканням ртов переговоркою», він спересердя написав: «пакостно дело…

Шалобудов В.М. Метою дослідження є висвітлення військового побуту гарнізону Новобогородицької (Богородицької) фортеці та мешканців її посаду, який виник на місті старовинного козацького містечка Самарь. Об’єкт – археологічні пам’ятки Присамар’я козацького та ранньомодерного часу. Предмет – артефакти в реконструкції військового побуту…

Репан О.А. Вивчення господарських занять людей, які мешкали у Посамар’ї в козацьку добу, має доволі довгу історію. Характеризуючи запорожців загалом, до цих сюжетів зверталися ще А. Скальковський [33] та Д. Яворницький [48]. Згодом, вже у радянський час, певні аспекти господарської історії Посамар’я знайшли висвітлення в роботах М.…

Ковальова І.Ф. У контексті сучасного «нового матеріалізму» або «повороту до речей», який становить авангардний напрямок сучасної гуманітаристики, актуальною проблемою стає залучення речей – артефактів матеріальної, побутової, соціальної, духовної, інтелектуальної культури – до розкриття усіх видів та форм творчої діяльності людини. В…

Цими днями у славному місті на Дніпрі та Самарі триває візит американського дослідника, який вивчає сучасні рефлексії козацтва в умовах російсько-українського протистояння. Тож не дивно, що свій візит він почав із відвідування фортеці Стара Самарь, де відбулась зустріч з  тими, хто прагне цю ідентичність не забути: на фото директор КП “…