НОВА ЗНАХІДКА ЗОЛОТООРДИНСЬКОГО ДЗЕРКАЛА НА ТЕРИТОРІЇ САМАРІ–НОВОБОГОРОДИЦЬКОЇ ФОРТЕЦІ

2 роки ago Sukhomlyn 0

Археологічні дослідження Самарі – Богородицькой (Новобогородицької) фортеці, що були розпочаті у 2001 р. експедицією  ДНУ ім. Олеся Гончара та проводилися більше 10 років поспіль під керівництвом проф. І. Ф. Ковальової, дали унікальній за історичним значенням та станом збереженості пам’ятці друге життя.Отримані в результаті робіт матеріали не лише підтверджують достовірність письмових джерел, але й свідчать про виникнення перевозу через р. Самару ще у XIV ст. [3; 4; 5; 10 с. 140-142]. Зроблені на підставі численних нумізматичних та речових  знахідок висновки продовжуть  підтверджуватися й зараз.Археологічні дослідження Самарі – Богородицькой (Новобогородицької) фортеці, що були розпочаті у 2001 р. експедицією  ДНУ ім. Олеся Гончара та проводилися більше 10 років поспіль під керівництвом проф. І. Ф. Ковальової, дали унікальній за історичним значенням та станом збереженості пам’ятці друге життя.Отримані в результаті робіт матеріали не лише підтверджують достовірність письмових джерел, але й свідчать про виникнення перевозу через р. Самару ще у XIV ст. [3; 4; 5; 10 с. 140-142]. Зроблені на підставі численних нумізматичних та речових  знахідок висновки продовжуть  підтверджуватися й зараз.

Восени 2016 р. на північ від валів фортеці було піднято фрагментд зеркала з олов’янистої бронзи, на якому збереглися рельєфні зображення лапи тварини й частина арабського напису (Мал. 1, зображення 1). Уламки середньовічних металевих дзеркал на території пам’ятника зустрічались і раніше [3; 4],але останній викликав інтерес через можливість точного визначення сюжету та датування. Нам вдалося вивчити повністю збережене дзеркало, відлите у такій самій ливарній формі, з Синельниківського району Дніпропетровської області (Мал. 1, зображення 2). Як видно при порівнянні наведених фотографій дзеркал, лапи тварини та частини написів співпадають у найдрібніших деталях. Таким чином можна стверджувати, що фрагмент з території Новобогородицької фортеці походить з круглого дзеркала діаметром 10,6 см з центральною петелькою для підвішування.

  Мал. 1. Золотоординські дзеркала з аль-Бораками. 1 – знахідка на території Самарі-Богородицької фортеці,2 – дзеркало з Синельниківского району Дніпропетровської області.

Композиція, що прикрашає зворотні сторони дзеркал, являє собою фігури двох крилатих міфологічних тварин, що стоять спинами одна до одної в обрамленні рослинного орнаменту. Тонкий ободок відділяє їх від кругового арабського напису, розташованого вздовж бортика дзеркала. Це так звані аль-Бораки – міфологічні істоти надзвичайної краси, на одному з яких пророк Мухамед за одну ніч перенісся у повітрі з аль-Кааби з Єрусалиму та назад.  В исламській мифології аль – Борак   –  чудесна Борак, описуєтся як біла тварина з тілом мула, головою жінки, пташиними крилами та хвостом павича.

На сьогодні відомо більш ніж 30 примірників аналогічних дзеркал, що походять з території степової зони Східної Європи, Північного Кавказу, Середньої Азії та Близького Сходу [2, с. 267-269; 6,с. 164-165; 7; 9,с. 122-124]. На території Євразії дзеркала з таким сюжетом не мають твердої географічної локализації. Вони знайдені у кочівницьких похованнях XIV ст. и крупних поселеннях міського типу (Торецьке селище, Джукетау) [1, с. 52, мал. 544]. Частина дослідників відносили походження таких дзеркал до регіонів Ірану, Середньої Азії та Хорасану. За останніми даними, дослідники виводять походження сюжету, що зображений на дзеркалах, до Анатолії або Північної Месопотамії, найбільше з території Іраку. Виготовляли дзеркала, вірогідно, повсюдно у вказаному ареалі, в тому числі і у джучидських містах Золотої Орди [2; 6; 7; 9].

Ми вважаємо, що дані дзеркала з розглядуваним сюжетом виконували не тільки суто утилітарні, але й статусні функції. На корись даного твердження свідчить напис, який мав підтверджувати положення їх власників у суспільстві. Напис: «…розкіш та високе становище, і честь, і влада, і довголіття, і сила, й благословення власнику цього…» [2, с.267-269].

На наш погляд, фрагмент дзеркала, знайдений на территорії Самарі – Богородицької фортеці належить до престижних предметів ісламського мистецтва. Це ще раз підтверджує не тільки існування тут з XIV ст. перевозу через р. Самара, але й населеного пункту золотоординського часу. Завдання пошуків слідів цього поселення має бути поставлене перед сучасними дослідниками козацької Самарі та Новобогородицької фортеці.

Бібліографічні посилання:
1. Валлиулина С. И. Раскопки Балынгузского III (Торецкого селища) // Археологические открытия в Татарстане: 2000 год. – Казань, 2000. – с. 52, рис. 5-4.
2. Виноградов В. Б. Два зеркала золотоордынской эпохи из Чечено-ингушетии // Советская археология. – 1987. – №1. – с. 267 – 269.
3. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці / І. Ф. Ковальова, В. М. Шалобудов,  В. О. Векленко. – Д.: Видавництво ДНУ, 2007. -108 с.
4. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці  / І. Ф. Ковальова, В. М. Шалобудов, О. В. Харитонова . Вип. 2 – Д.: «Ліра», 2013. -154 с.
5. Ковальова І. Ф. Місце Самарі у системі пам,яток України козацьких часів // Заповідна Хортиця. Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції «Історія запорізького козацтва в пам,ятках та музейній практиці». – Запоріжжя: A&V. Art GROUP, 2010. – С. 320-322.
6. Мамонтов В. И., Ситников А.В. Средневековые погребения курганного могильника Быково III // Древности Волго-Донских степей. Вып. 4. – Волгоград: «Перемена», 1994, с. 164-165, рис. 8-1
7. Нарожный Е. И. Металлические  зеркала  XIII- XIV вв. с изображением Аль-Бораков (Северный Кавказ) // Кубанская археологическая конференция: Материалы конференции. – Краснодар, 2009.
8. Перлини козацького Присамар,я: містечко Самарь та Богородицька фортеця. – Д.: ДНУ, 2008. – 168 с.
9. Руденко К. Металлические зеркала золотоордынского времени из собрания национального музея Республики Татарстан // ТАТАР АРХЕОЛОГИЯСЕ. Вип. № 1-2 (12-13). – Казань, 2004. –  стр. 122-124, 154.
10. Шалобудов  В. М. Матеріали золотоординського часу з околиць Богородицької фортеці // Вісник Дніпропетровського університету. Серія історія та археологія. – 2004. –  Вип. 12. – с. 140-142.

В. М. Шалобудов, науковий консультант Дніпровської археологічної експедиції ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, спеціально для сайту КП «Етнографічні парки Дніпра» ДМР. Фото автора.